Підшипники закріплювальні типу UC

Підшипники закріплювальні типу UC — це самоустановлювальні кулькові підшипники з розширеним внутрішнім кільцем і сферичною зовнішньою поверхнею, призначені для встановлення у корпуси підшипників (UCP, UCF, UCFL, UCFC, UCT тощо).
Вони є найпоширенішим типом вставних (insert) підшипників, завдяки простоті монтажу, надійності й здатності компенсувати перекоси валів.

Будова:

Підшипник типу UC складається з:

1. Внутрішнього кільця

   • Має розширені бурти з обох боків.

   • Кріпиться на валу за допомогою двох фіксувальних гвинтів (зазвичай розташованих під кутом 120°).

   • Така конструкція забезпечує надійну фіксацію без потреби у шпонках.

2. Зовнішнього кільця

   • Має сферичну зовнішню поверхню, яка вставляється у відповідне сферичне гніздо корпусу.

   • Завдяки цьому підшипник може самоустановлюватися (до 2–3°) при перекосах вала або неточностях монтажу.

3. Тіл кочення (кульки) — розміщені між кільцями в сепараторі, виготовленому зі сталі або поліаміду.

4. Ущільнення (2RS) — двосторонні, пиловологозахисні, іноді з додатковими металевими щитками.

5. Отвір для змащення — часто підшипник має тавотницю або канал для подачі мастила під час експлуатації.

Принцип роботи:

Підшипник вставляється в корпус (наприклад, UCP або UCF), де сферична поверхня зовнішнього кільця дозволяє йому самостійно вирівнятися при перекосі вала.
Фіксація внутрішнього кільця на валу здійснюється гвинтами, що запобігає провертання підшипника.
Кульки забезпечують плавне кочення й мінімальне тертя.

Переваги:

• Самоустановлення при перекосах вала до 2–3°

• Надійна фіксація завдяки двом гвинтам

• Простий монтаж і демонтаж

• Хороша герметизація (2RS — захист від пилу й вологи)

• Можливість регулярного змащення без зняття підшипника

• Підходить для більшості стандартних корпусів

Недоліки:

• Не підходять для дуже великих швидкостей і навантажень

• Потребують періодичного обслуговування (змащення)

• Гвинтова фіксація менш ефективна при частих реверсах обертання